ПОГУБИ́ТИСЯ, губиться; мн. погубляться; док. Загубитися, зникнути (про все або багато чого-небудь). Погубилися підкови, верхівець упав з сідла (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 97); Зітхнув [Петро] і почав у думці робити незакінчену дома задачу.. Нитки задачі поплуталися, погубились… (Степан Васильченко, II, 1959, 117); * Образно. Поодинокі хмари, що погубилися на синім небозводі, були темної барви (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 316).
ПОГУБИТИСЯ
Тлумачення слова