ПОГРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок. Гримати не дуже сильно або час від часу. Погримуючи рейками, попихкує поїзд (Григорій Епік, Тв., 1958, 416); Глухо погримуючи, рухались до автостради ворожі танки (Олесь Гончар, III, 1959, 447); Ніч темна, хмарна. Ще й грім десь за Пслом стиха погримує (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 284); Мама.. погримувала на дітей (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 290).
ПОГРИМУВАТИ
Тлумачення слова