ПОГРІБЕ́ЦЬ, бця, чол.
1. Невеликий погріб. Біля них [хат] — ніяких інших будівель, ні загонів, ні клунь. Хіба погрібець абощо… (Андрій Головко, I, 1957, 166).
2. заст. Дорожня скринька з напоями та харчами. Аксинья винесла великий чемодан, погрібець, портплед з ковдрами та подушками (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 454).