ПОГОРІ́ЛЕЦЬ, льця, чол. Людина, яка втратила житло, майно під час пожежі. Самітно блимають на спаленій руїні огники в церкві, де зійшлися на сум. погорільці — жебраки, убогі (Степан Васильченко, II, 1959, 29); * У порівняннях. Вирушив [Йонька] опівночі, вбраний у подертий кожух, шапку-вушанку і чоботи-дранки, наче той погорілець, у якого з господарства залишилася одна корівчина (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 432).
ПОГОРІЛЕЦЬ
Тлумачення слова