ПОГО́РДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до погорджувати. Чи є в наших селян час і вмілість розбирати се все [тонкощі поведінки], а особливо там, де людина.. забита довгими літами недолі і приниження, відмалку погорджувана, поштуркувана (Іван Франко, I, 1955, 262); — Вони [ескімоси] розбрелися по Америці, стали чесними робітниками, погорджувані гірше собак білими (Мирослав Ірчан, II, 1958, 99).
ПОГОРДЖУВАНИЙ
Тлумачення слова