ПОГО́РДИЙ, а, е. Те саме, що погордливий. Чарлі [чиж] — неповоротке ледащо, завжди бундючне, погорде і напівсонне (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 194); Наша землячка ходила тихо, чорна коса обтягувала її голову трохи назад, і це надавало їй погордого вигляду (Юрій Яновський, I, 1958, 171); Косінський неначе прокинувся від забуття, звів погорду голову з гетьманською посмішкою на устах (Іван Ле, Наливайко, 1957, 82).
ПОГОРДИЙ
Тлумачення слова