ПОГО́РДО. Присл. до погордий. — О, ні! — погордо звівши голову, мовила жінка, ще й головою заперечливо похитала. — Погано ви знаєте мене (Андрій Головко, II, 1957, 558).
ПОГОРДО
Тлумачення слова
ПОГО́РДО. Присл. до погордий. — О, ні! — погордо звівши голову, мовила жінка, ще й головою заперечливо похитала. — Погано ви знаєте мене (Андрій Головко, II, 1957, 558).