ПОГО́РДЛИВІСТЬ, вості, жін. Властивість за значенням погордливий. Його запитання, сповнені кмітливості, ставали все більш поважними й цікавими. Це визнавали навіть його товариші на курсах, змінивши свою погордливість і чванькуватість на товариське ставлення (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 108); Батько в Оленки працював головою сільради. У селі це було найвище начальство, Оленка це розуміла, і звідси йшла її погордливість (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 36).
ПОГОРДЛИВІСТЬ
Тлумачення слова