ПОГОМО́НЮВАТИ, юють, недок., розм. Гомоніти час від часу, з якогось часу. Погомонюють [люди] у старости вибирати [Карпа], а то й в самі старшини (Панас Мирний, III, 1954, 238); Хлопці уже погомонювали, що Сергій носить при собі щось у боковій спідній кишені і тому став замкнутим, відлюдкуватим (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 39).
ПОГОМОНЮВАТИ
Тлумачення слова