ПОГОДЖАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., рідко, ПОГОДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.
1. Те саме, що миритися 1. Може, ти, може, я провинили в слові,.. Прогнівайся, я замовчу, собі покорімся, Без сусідів поговору самі погодимся (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 54); Так пробуде [у опришка гуцул] якийсь час, доки там роди посварені якось не погодяться (Іван Франко, IV, 1950, 500).
2. Жити в згоді, мирі; уживатися. Студенти ніяк не могли погодиться між собою (Нечуй-Левицький, I, 1950, 339).
3. Домовлятися з ким-небудь про щось. Погодились брати хуру, та підвод [підвід] нема (Словник Грінченка); Погодились на тому, що весілля.. відбудеться ще в батьківському домі (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 503).