ПОГНИ́ТИ і рідко ПОГНИ́СТИ́, иє, док. Розкластися, зруйнуватися під впливом мікроорганізмів; зіпріти, потрухнути. Аж страх погано У тім хорошому селі.. погнили Біленькі хати, повалялись (Тарас Шевченко, II, 1963, 131); [Зінька:] Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці (Марко Кропивницький, II, 1958, 41); Листя, що тоді падало з дерев, погнило в рівчаках чи під брилами зораної ріллі (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 263).
ПОГНИТИ
Тлумачення слова