ПОГЛИПУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Поглядати. — Та й вийдіть ви, новобранці, Перед нові брами! Станьте разом всі ногами, Докупи плечами [плечима]! Поглипуйте на цісаря Чорними очима (Народна лірика, 1950, 131); Іде [панок] та все на мене поглипує (Іван Франко, I, 1955, 371); Вона також зупинилась, мовчить, поглипує спідлоба (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 78).
ПОГЛИПУВАТИ
Тлумачення слова