ПОГЛИБШАТИ, ає. док.
1. Стати глибшим (див. глибокий 1, 2). Зморшки на її підстаркуватім обличчі якось поглибшали від гнівного здивування (Леся Українка, III, 1952, 643); Очі його поглибшали й від того здавались темнішими (Олесь Донченко, I, 1956, 65).
2. Потемнівши, справляти враження великої глибини (у 2 знач.). Гори в сутінь повилися, долини поглибшали і Черемош почорнів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 25); Місяць зайшов уже. Небо поглибшало — таке високе, темно-синє, аж чорне, рясно вкрите зірками (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 137).
3. перен. Стати багатшим, глибшим за змістом, ґрунтовнішим; збагатитися. Змістовність нашої художньої літератури останнім часом помітно поглибшала (Літературна Україна, 22.VI 1965, 1).
4. перен. Збільшитися, посилитися в якому-небудь відношенні. За Черкасами, де літак вивантажив частину тюків і ящиків, темрява поглибшала — починався український степ (Василь Кучер, Голод, 1961, 454).