ПОГІРШАТИ, ає, док.
1. Стати гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінитися на гірше. Забув тобі сказати, що «Буковина» [часопис] буде виходити не щоденно.. Вона, очевидячки, погіршала (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 176); Погіршали харчі, похолоднішало в хаті, але Пріська не звертала ні на віщо уваги (Любов Яновська, I, 1959, 283); За тиждень погіршали новини (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 239); Справи мої погіршали (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 71);
// Стати гіршим, важчим (про здоров’я, стан людини і т. ін.). У нас тепер погано жити, бо дядькове здоров’я значно погіршало (Леся Українка, V, 1956, 168);
// безос. Пізнього вечора Фросині погіршало (Михайло Стельмах, I, 1962, 168);
// Зробитися дуже важким, нестерпним (про умови життя, обстановку і т. ін.);
// безос. Старий Щербат із жури скоро зійшов у могилу, зосталася удова з дочкою. Ще погіршало. Василь переривався на роботі, але.. панщина виїдала усі соки (Гнат Хоткевич, I, 1966, 102).
2. рідко. Зрости, посилитися (про що-небудь погане). Малі діти — мале й лихо. Діти побільшають, лихо погіршає (Номис, 1864, № 9197).