ПОФО́РКУВАТИ, ую, уєш, недок. Форкати час від часу. Кінь тихенько пофоркував, мотав головою, нетерпляче переступаючи з ноги на ногу (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1864, 310); Ліси, густо обсідаючи плечі гір, піднімалися вгору, і машини пофоркували в їх глибині, мов казкова дичина (Михайло Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 29).
ПОФОРКУВАТИ
Тлумачення слова