ПОДИВУВАТИ, ую, уєш, док., з кого — чого, кому, чому і без додатка. Те саме, що здивуватися. Того ж таки дня Маруся каже: «Піду я, мамо у Любчики!» Пилипиха дуже подивувала, да не боронила (Марко Вовчок, I, 1955, 212); — Хто тепер подивує з тебе? ..ніч, дорога: у віщо б не вдягтися — аби тепло (Степан Васильченко, I, 1959, 184); [Пані Люба:] Що тут у нас таке безладдя?.. [Пан Стась:] Облишмо це, мамо: хто нам тепер подивує (Степан Васильченко, III, 1960, 228).
ПОДИВУВАТИ
Тлумачення слова