ПОДИ́ХУВАТИ, ує, недок., рідко. Те саме, що подихати 1. Чаром подихує через грати цвітнівка-ніч [весняна ніч] (Степан Васильченко, II, 1959, 67);
// безос. — Ви сиділи на канапці і шили; .. од вас тоді подихувало таким спокоєм, таким миром … (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 46).
ПОДИХУВАТИ
Тлумачення слова