ПОДИЧА́ВІТИ, іє, іємо, ієте, док.
1. Те саме, що здичавіти (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Він [сторож] мав там [на пасіці] кури, що подичавіли. Сторож не міг їх половити (Українські народні казки, легенди.., 1957, 463).
2. перен. Втратити людські якості, людський вигляд, стати схожим на звіра (про всіх або багатьох). Він [Фідель Кастро] говорить — і до радій [радіо] Припадають ті, що в зраді й Злобі, немочі, зневірі Подичавіли, як звірі (Дмитро Павличко, Пальмова віть, 1962, 39).