ПОДУ́ТИСЯ, подмуся, подмешся і подуюся, подуєшся; мин, чол. подувся, дулася, лося; мн. подулися; наказ. сп. подмися, подмімося, подміться; док., розм.
1. Дутися якийсь час
2. перен. Прибрати поважного, гордовитого вигляду (про всіх або багатьох). Ой уже ж наші та вороженьки та усі подулися (Словник Грінченка).
3. діал. Потьмяніти, затуманитися (про все або багато чого-небудь). Зорі подулися (Словник Грінченка).