ПОДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
1. Думати, міркувати про що-небудь (іноді або час від часу). Козак Мамай подумував про ту тривогу, що знову обіймала Україну, про чергову війну (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 57); Семен подумував про те, щоб одружитись (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 60).
2. з інфін. Мати намір, збиратися зробити що-небудь. Ще тижнів зо два тут побуде [хтось], а там вже подумує майнути (Леся Українка, V, 1956, 407).