ПО́ДУМКИ, присл. У думках. Вони всі [демобілізовані] поспішали додому, кожен подумки був уже серед рідних (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 36); Інна подумки сперечалася з Мудриком. Відповіді за нього вигадувала сама (Гуцало, Скупана.., 1965, 82).
ПОДУМКИ
Тлумачення слова