ПОДРУ́ЖНИЦЯ, і, жін., розм. Те саме, що подруга. Була в удови дочка Маруся, наша подружниця, — теж однолітка з нами, — і добра, і люба, не сказати яка (Марко Вовчок, I, 1955, 185); * Образно. Другий сокіл, що падав каменем за підбитою подружницею життя, ..сильно дзьобнув обозного в лисину (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 35).
ПОДРУЖНИЦЯ
Тлумачення слова