ПОДРІ́БНЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до подрібнити. Білою паніровкою називається черствий пшеничний хліб, подрібнений протиранням через сито (Технологія приготування їжі, 1957, 39);
// у знач. прикм. Озиму солому і сухі стебла кукурудзи краще згодовувати подрібненими і відповідно підготовленими (Колгоспник України, 9, 1959, 22).
2. у знач. прикм. Роз’єднаний, розмежований на частини; розрізнений. Земля наша була [до революції] подрібнена, помежована, мов щільник (Михайло Стельмах, I, 1962, 273); У попередні часи звичайно політично і культурно подрібнені народності могли не мати усталених назв для своєї етнічної індивідуальності (Питання походження української мови, 1956, 8).