ПОДРЕЙФУВА́ТИ, ую, уєш, док.
1. перех. Силою вітру, хвиль, течії примусити рухатися, пливти (судно, лід і т. ін.). Вночі почався шторм силою біля 9 балів, який подрейфував шхуну з кригою на північ (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 12).
2. неперех. Дрейфувати якийсь час.