ПОДРАТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Дратувати якийсь час. [Галина:] Вже й смерка, а Максима й досі немає? Невже за те розгнівався, що вчора трохи його подратувала? (Марко Кропивницький, II, 1958, 82); [Ольшанський:] Яка нудьга… Хоч би прийшов Кезгайло, Подратували б дурня хоч цього… (Іван Кочерга, П’єси, 1951, 213).
2. Навмисно викликати в кого-небудь незадоволення, досаду, злість; роздратувати. — Дався узнаки німець? Спробував економії? — хотіла подратувати Пріська чоловіка (Любов Яновська, I, 1959, 185); — Подобається мені ота, що все губи лиже, — каже Корній, коли хоче подратувати дружину (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 321).