ПОДОЗВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., діал. Дозволити. — Подозволь лишень, дядьку; я зараз усе спишу (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 139); [Гаврило:] Ах ти ж брехун! Подозвольте потягнуть його хоч качалкою, хоч рогачем? (Марко Кропивницький, IV, 1959, 147).
ПОДОЗВОЛИТИ
Тлумачення слова