ПОДОРОЖА́НИН, а, чол. Той, хто подорожує. Балакучий дядько залюбки розказував, який гарний знахар Гострогляд.. А наші подорожани залюбки його слухали (Борис Грінченко, II, 1963, 248); Федоренко розпрощався з добродушним подорожанином (Яків Качура, Вибр.. 1953, 404); * У порівняннях. Відбившись од села, вони [хати], мов подорожани, задумались над шляхом: куди б їм піти? (Михайло Стельмах, I, 1962, 150).
ПОДОРОЖАНИН
Тлумачення слова