ПОДЛУБАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. Док. до длубати 1. Подлубати долівку.
2. Длубати, колупати якийсь час. Чапа.. подлубав пальцем у густій бороді (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 70).
♦ В голові подлубати, жарт. — розміркувати, обдумати. [Нечипір:] Легко сказати, Тяжко зробити: Перш треба подумать, В голові подлубать! (Марко Кропивницький, I, 1958, 215).