ПОДІСТАВАТИ і розм. ПОДОСТАВАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Узяти, витягти все або багато чого-небудь звідкись. Школярі свої грипджоли 3 повіток подостають (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 217); Так усі три і кинулись, подоставали, хто кисет, хто — порттабак чи просто бляшанку з-під вакси (Андрій Головко, I, 1957, 463).
2. Здобути, відшукати все або багато чого-небудь, долаючи труднощі. — Е, коні ми подоставали. Прямо як змії! Із кінного заводу видерли (Михайло Стельмах, II, 1962, 183).
3. Одержати очікувані, потрібні, необхідні і т. ін. предмети, гроші тощо. Під дзеркалом, на убраному квітами столі, лежали дарунки, котрі подіставала молода від різних давніх і нових знайомих (Ольга Кобилянська, I, 1956, 117).
4. рідко. Набути нової ознаки, особливості (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Навіть порозцвітали попаді, рум’янці собі подіставали. А вже скільки жартів!.. (Гнат Хоткевич, II, 1966, 179).