ПОДЕ́НЩИНА, и, жін.
1. Поденна робота. Молодиця день цілий робила на поденщині (Марко Вовчок, I, 1955, 368); Вона вже ходила в економію на поденщину — влітку садила та полола панські городи, за що їй пан платив по злоту за день (Остап Вишня, II, 1956, 338).
2. Плата за поденну роботу. Її іще нерозквітла молодість в думках соромливо горнулася до бідного Мирона Величка, який жив на поденщині з косовиці (Михайло Стельмах, I, 1962, 320).