ПОДЕННО. Присл. до поденний 1, 2. Питаємо [ми з Прокопом у хазяйки], чи буде її рада на те, щоб ми поденно за хату їй сплачували (Марко Вовчок, I, 1955, 139); Кожен лічить свої заробітки, поденно і за місяць (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 5); Робив [Прокіп] поденно по мужиках (Андрій Головко, I, 1957, 201); Федь від непам’ятних часів працював у діда поденно. Він орав, сіяв, молотив (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 63).
ПОДЕННО
Тлумачення слова