ПОДЕКУДИ, присл.
1. У деяких місцях, місцями; де-не-де. На горі між буком чорніє подекуди сосна (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 139); Подекуди стоять самотою клапті недокошеної пшениці (Степан Васильченко, I, 1959, 130); Стіл був покритий шматком червоної матерії.., подекуди пропаленої то сірником, то цигаркою (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 172).
2. Іноді, часом. Балабуха вкидав подекуди слівце та все поглядав на Онисю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 18); Звикши до того, що її всі вважають за рівню, вона вже подекуди намагалася верховодити і навіть коверзувати (Михайло Стельмах, I, 1962, 154).
3. рідко. Якоюсь мірою; частково. У якомусь глухому сільці колишній червоноармієць влаштував радіо, на подив, а подекуди й острах своїх односельців (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 62).