ПОДАВАНИЙ

ПОДА́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до подавати 1. Вона попивала жадібно подаваний їй розігріваючий напиток [напій] (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 342); Дивуйтеся, парубки, Запорозькі козаки. Ой дивуйтесь, лицяйтеся, А з іншими вінчайтеся, Подавані рушники… (Тарас Шевченко, II, 1963, 59); Одні бригади кріпили дерев’яні стовпи, інші обшивали їх трійчатим рядом дощок, ще інші завантажували їх камінням, подаваним з кар’єрів (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 372);
//  подавано, безос. присудк. сл. У іншого ще, може, й худобі не подавано — дарма. Гукнув у хату, щоб там у ясла вкинули, а сам., виряджався на вивідки (Андрій Головко, II, 1957, 318); Подавано вина фрязькі [заморські] й меди настояні, а з наїдків були гуси, поросята печені (Павло Загребельний, Диво, 1968, 407).