ПОДА́ТНИК, а, чол., розм., заст. Той, хто сплачує подать. Ти міністрам говори, як податники бідують, говори, як до гори, мов оглухли і не чують (Осип Маковей, Вибр., 1954, 455).
ПОДАТНИК
Тлумачення слова
ПОДА́ТНИК, а, чол., розм., заст. Той, хто сплачує подать. Ти міністрам говори, як податники бідують, говори, як до гори, мов оглухли і не чують (Осип Маковей, Вибр., 1954, 455).