ПОДАТКО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до податку; пов’язаний з розподілом і сплатою податків. Жодна країна в Австро-Угорській імперії не зазнавала такого економічного гніту, політичного безправ’я й податкових страхіть, як зазнавала їх Східна Галичина (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 10); Податкові пільги;
// Признач. для обліку, розподілу та сплати податків. Рябина і писар сидять при столі, на котрім табель податкова і інші книги урядові (Іван Франко, IX, 1952, 48); Податковий реєстр.
2. Який відає розподілом або контролює збирання податків. Податковий уряд мстився на ній [громадь] при всякій нагоді і старався кождого громадянина анищити протизаконними податками (Лесь Мартович, Тв., 1954, 176); — Ви що хочете, щоб я одну суму записував у договір, а іншу виплачував вашому синові, щоб мати мене в руках, а потім першої-ліпшої хвилини продати податковому інспекторові? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 152).