ПОДАРУ́НОЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до подарунок. Гостинців повен клуночок Тобі я принесла; Сама я в подаруночок Для тебе розцвіла (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 327); В уяві Небесника з’явилися дві голови дитячі, жінка. У нього в чемодані для кожного з них подаруночок… (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 24);
// ірон. — Ви розумієте, який «подаруночок» готували ви товаришам тим, що уникали тренувальних маршів (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 85).
ПОДАРУНОЧОК
Тлумачення слова