ПОЦИНКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поцинкувати. * Образно. І над усім цим лісовим царством — небо; безкрає, поцинковане небо, що світить сонцем, дихає заморозками,.. виловлює останнє тепло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 435).
ПОЦИНКОВАНИЙ
Тлумачення слова