ПОЦИБА́ТИ, аю, аєш, док. Піти, цибаючи. Він звівся навшпиньки і, високо задираючи ноги, тихо-тихо поцибав до дверей (Юрій Смолич, II, 1958, 33); Зупинивши коня, він скочив з лінійки і поцибав прямо на тік (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 81).
ПОЦИБАТИ
Тлумачення слова