ПОЦЬВО́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Цьвохкати злегка або час від часу. До схід сонця підняв Гаркуша людей на сінокіс. Ходив у загорожі, весело поцьвохкував строковичок по п’ятах (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 215); Він стомлено чвалав за худобою, поцьвохкував батогом, ковтав густу руду пилюку (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 423).
ПОЦЬВОХКУВАТИ
Тлумачення слова