ПОЦЯЦЬКУВАТИ, ую, уєш, перех., розм. Док. до цяцькувати. Настя побілила стіни, підвела припічок червоною глиною, поцяцькувала синькою комин (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); * Образно. Один з них [майстрів] шкандибав, двоє несли руки на перев’язі, а збоку окремо від інших ішов Хома Причепа, і замість вуса чорніла в нього кривава рана. — Ой, хто це вас отак поцяцькував, панове?! — ахнули радці (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 142).
ПОЦЯЦЬКУВАТИ
Тлумачення слова