ПОЧИТАТИ 1, аю, аєш, док., перех.
1. Док. до читати. Вустя кинулася шукати за іконою на божниці листа. — На ось краще сам почитай (Олесь Гончар, II, 1959, 142); — Дай лишень, Мар’яне, мені цей папірець, — попросив Матвій. — Я ще комусь дам почитати, — бережно заховав листівку у внутрішню кишеню біля серця (Михайло Стельмах, I, 1962, 459).
2. Читати якийсь час. Раїса протягувала руку до книжки й несміливо питала: — Може, почитаємо? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329); — Почитав би трохи по обіді, щоб не скучати (Степан Васильченко, I, 1959, 65).
ПОЧИТАТИ 2 див. почитувати 2.
ПОЧИТАТИ 3 див. почитувати 3.