ПОЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почистити. Двері блищали від політури та від мідяних почищених ручок (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 83); Сестри-послушниці вносили через неї [хвіртку] коші з білими, вже почищеними головами капусти (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 436); У Жменяковому дворі стояла скирта свіжонамолоченої соломи, а коло неї розтрушена полова і почищене місце, де була молотарка (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 206).
ПОЧИЩЕНИЙ
Тлумачення слова