ПОЧВАЛАТИ 1, аю, аєш, розм. Док. до чвалати1. Еней з Паллантом обнімався.. Потім до лісу почвалав (Іван Котляревський, I, 1952, 201); Кміта почвалав ніби старечою ходою, спираючись на прохацький костур (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 307);
// перен. Повільно поїхати, поплисти і т. ін. (про машину, пароплав тощо). Почулось важке, астматичне хрипіння пари, це старий буксир, невидимий у темряві, але ясно позначений сигнальними вогнями, почвалав униз за течією (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 36).
ПОЧВАЛАТИ 2, аю, аєш, розм. Док. до чвалати2. Микола поцілував паню [Міхонську] в руку, сів охляп на коня, підстеливши тілько якусь стару сердачину, і почвалав, аж закурилось (Іван Франко, III, 1950, 439).