ПОЧОРНИ́ТИ, ню, ниш, перех. Док. до чорнити. В кварті зробилася густа чорна юшка, що мастила хлопцям лиця й почорнила їм язики (Лесь Мартович, Тв., 1954, 151); Жар.. притьмарив хлопцеві очі, стягнув і почорнив щоки (Михайло Стельмах, II, 1962, 395); Кажуть, брехня до людини не пристане, але почорнить, як та сажа (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 162).
ПОЧОРНИТИ
Тлумачення слова