ПОЧОЛО́МКАТИ, аю, аєш, перех., розм. Док. до чоломкати. У хаті діда почоломкав [Тимофій] І побажав йому ста літ (Андрій Малишко, Битва, 1943, 198); * Образно. Де він тепер?.. Чи його почоломкала куля ворожа, чи він зрадив її, безталанну, й забув свої присягання? (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 7).
ПОЧОЛОМКАТИ
Тлумачення слова