ПОЧМИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Чмихати час від часу. Луківна слухала доньку, затамувавши подих, і лише стиха почмихувала носом (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 86); Дід Максим не сердився, почмихував тільки сміхотливо та лукаво мружив очі (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 353); На коліях стомлено почмихував паровоз (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 245).
ПОЧМИХУВАТИ
Тлумачення слова