ПОЧЕСТКА

ПОЧЕ́СТКА, и, жін.

1. етн., заст. Частування, пригощання. Чи хрестини, чи похрестини, тільки людям почестку дасть [шинкарка] (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 260).

2. розм., рідко. Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку (Словник Грінченка).