ПОЧАЛАПАТИ

ПОЧАЛАПАТИ і ПОЧАЛАПКАТИ, аю, аєш, док., розм. Піти кудись, чалапаючи, чалапкаючи. Вийшовши від Кирницького, Фрузя, не зупиняючися, почалапкала вулицею, сама не знаючи куди і пощо (Іван Франко, I, 1955, 86); Николка побіг з плачем додому, і Микита почалапав з хлопцем на скаргу у двір (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 271); Чайка, нічого не розуміючи, мовчки почалапав за сержантом (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 350);
//  Повільно поїхати куди-небудь на коні. Вивів [Грицько] конячину. Посідали [хлопці] кожний на свою і почалапкали попід верби (Мирослав Ірчан, II, 1958, 72).