ПОБИ́ВКА, и, жін., перев. у сполуч. з прийм. на, розм. Короткочасне перебування у рідних, удома і т. ін. під час відпустки (звичайно про військових). Се співав молодий москаль, що прийшов «на побивку» в своє село, але в тім селі, окрім землі та старої хатини, нікого рідного у нього не було (Леся Українка, III, 1952, 477); Приїхав же саме тоді, після довгої відсутності, на побивку до села дядько його по матері (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 16).
ПОБИВКА
Тлумачення слова