ПОБУТУВАТИ, ує, недок. Існувати, бути наявним (у побуті). Побутував на Закарпатті свого часу й ляльковий театр (Народна творчість та етнографія, 3, 1967, 59); В Японії побутує такий новорічний звичай: до кінця грудня треба будь-що сплатити давні борги (Наука і життя, 12, 1965, 11).
ПОБУТУВАТИ
Тлумачення слова